категорії: блоґ-запис

Морок дивиться на тебе або очі з P4...

теґи: Андрій Кокотюха, рецензія

 

Ще одна бджілка-трудівниця жужжить крильцями над колосистими нивами українського масліту. Кропіткою працею нашого земляка Андрія Кокотюхи палкі поціновувачі детективних сюжетів мають змогу читати щось якісно нове та цікаве.

Сьогодні процвітаючому авторові 40 років. Живе у ногу із часом, любить кіно та літературу. Охоче ходить по гриби. Стоїть осторонь політики, не фанатіє від спорту. Першу літературну спробу Андрій Кокотюха здійснив ще у семирічному віці. Не думаю, що творіння привернуло до себе багато уваги, проте, неодмінно, дало поштовх до подальших спроб та поривань. Письменник і журналіст нині, Кокотюха співпрацює майже з усіма українськими виданнями, зокрема із «Клубом сімейного дозвілля». Пише як українською, так і російською мовами. Його детективні романи екранізують, йому замовляють сценарії. На «поличці» нагород одного із найплодовитіших сучасних українських літераторів багато здобутків. Чільне місце посідають дипломи та премії широко відомого конкурсу «Коронація слова», нагрудні знаки, нагороди за кіносценарії та участі у фестивалях.

Твори цього автора читаються надзвичайно легко, а описані в них події швидко запам’ятовуються. Вікові межі шанувальників історій Андрія Анатолійовича доволі широкі: від підлітків-максималістів до серйозних дядь і тьоть.

От скажіть, чи знаєте ви, що діється у голові сучасного підлітка? Цікаво, це вплив нашого постіндустріального суспільства чи підлітково-неолітичної революції, продукт і наслідок якої – «підліток новий дорослий»? Досвідчений психолог, щиро засміявшись, скаже: «Та це ж найскладніший період у розвитку людини, що визначається глибокими психічними та фізіологічними змінами. Підлітки схильні до ускладнення очевидного, перебільшень та крайнощів» Ось, значить, у чому тут справа… Схильні ускладнювати та перебільшувати. Та чи може бути перебільшенням справжнісінький привид?!

Усезнаючий наратор допомагає вибагливим читачам із цим питанням розібратися. Книжка під типізованою назвою «Мисливці за привидами» із серії «Дивний детектив – 08» кличе за собою в абсолютно реальний світ підлітків, в котрому живе Лихе Око й заважає солістці «Гурту Тіни» готуватися до конкурсу. З цим, безперечно, треба щось робити. За справу береться таємний агент «007» – Максим Білан, учень 7-го класу.

Загалом, книга написана надзвичайно простою, доступною мовою. Мовою тих, кому від 12 до 16 («типу» «не ламайся» «тусуватися»). Композиція твору включає велику кількість діалогів, з яких, власне, читач і дізнається про події та героїв. Структура оповіді не порушена, події розгортаються у логічній послідовності: невдалий день Максима Білана – дівчина, що боїться привидів – організація слідчого експерименту – Лихе Око – карти розкрито, Око стерто. Сюжетом рухають все нові й нові персонажі, котрі, мов до снігового кола, долучаються до розкриття справи.

Яким, у такому разі, має бути «підлітковий» фінал? Неочікуваним. Дійсно, хто ж міг подумати, що Лихе Око –...........